субота, 5 грудня 2015 р.

«Нове життя» — твір по інший бік «АТО»





Коли в твоїй країні війна, книжки про неї пишуться практично безкінечним потоком — особливо, якщо війна триває вже другий рік. І якщо імениті автори здебільшого рефлексують на тему війни через есе чи описують події, свідками та учасниками яких вони стали безпосередньо (звідси уся популярність фотоальбомів на кшталт «Війни очима ТСН»); то молоді письменники, які стали так чи інакше дотичними до сумних та непростих подій на Сході України, намагаються обіграти їх художньо — захист від можливої емоційної та життєвої травми себе та тих, хто був змушений покинути Донеччину та Луганщину із надією повернутися. Та повернення затяглося — і що, як не історія про життя на новому, незнаному просторі України здатне дати ключ до розуміння цих людей тим, хто ніколи не був (і якщо доля буде прихильною — ніколи не буде) на їхньому місці?

Перша книга молодої письменниці Маргарити Сурженко, життя котрої розділилося між Луганськом та Києвом ще до початку російського вторгнення, називалась «АТО» — але була про тих, хто не з власної волі покинув Схід, а через власні проукраїнські погляди. Завершувалась вона щасливо, під звуки вакарчукового «І все буде добре для кожного з нас» — так, трохи «ванільно», але того «ванільного» оптимізму на початку військового вторгнення потребували не лише внутрішньо переміщені особи, але й усі ми: ті, для кого настання війни виявилось шоком, і хто намагався побачити світло в кінці раптово посталого тунелю. Минув майже рік — і перед нами друга книга: про тих, хто рідний Луганськ покидати не хотів, бо покладав на «народну республіку» великі сподівання. Що рухало ними? Утопія? Наївність? Озлобленість та нещасливе минуле в українському Луганську, яке вони намагались покращити із приходом носіїв «власівських» стрічок?



«Нове життя», видане у DISCURSUS — це знову набір історій; втім, на відміну від першої книги Сурженко, не всі життєві лінії героїв тут перетнуться — дехто лише на хвилину промайне в полі зору іншого, аби зникнути і не повертатись; дехто затримається надовго.

Ця фрагментарність властива і образам героїв; 40-річна Оля прописана досить докладно, як і хлопчик Ваня із Луганська; а от боєць-доброволець із яскраво вираженим пост-травматичним синдромом вояка, його колишня дівчина та проукраїнський бізнесмен, з яким знайомиться Ольга у Києві мають частково схематизовані риси — ми дізнаємося про їхнє минуле та теперішнє лише те головне, що потрібно для складення з цих пазлів цілісної картини. Зрештою, здається, усе позитивне та щасливе вмістилося в першу книжку дилогії — натомість, у другій нас чекає більше невеселого. Але ці невеселі історії — більш цілісні та чесні, болючі, але зрозумілі (нехай навіть і не до кінця; бо непросто зрозуміти логіку ДНР-івця Дмитра, котрий власне зазирання в чарку та важке життя робітника із сварливою дружиною міняє на нетривалу можливість керувати долями інших людей, наставляючи на них автомат — і таким чином компенсуючи власні комплекси, при цьому досить швидко заплативши за це найдорожчу ціну).

Це — АТО, але не те, що про нього йшлося в першій книзі: випадкове співпадіння перших літер імен головних героїв із скороченою назвою антитерористичної операції. Це — синонім війни, в якому гинуть, страждають, втрачають матеріальні цінності і власне «я»; хоча нібито ніяких явних пострілів та вибухів героям пережити не доведеться протягом періоду, описаного в книзі. Та війна іде не лише десь в районі Луганська чи Аеропорту, але й в душі кожного з героїв — і схоже, що лише двоє із них зможуть вийти з неї переможцями; решті ж ще належить дійти по обраному шляху, аби знайти себе чи своє місце поза Донбасом — в Україні чи у Росії.

Цими днями триває тур Маргарити Сурженко із презентацією своєї другої книжки українськими містами — якщо у вашому місті буде така презентація, обов’язково відвідайте її і підтримайте молоду авторку: адже в неї в роботі вже третя книжка (по секрету скажу вам, що вона вже не про війну, а про людські спокуси — втім, ви дізнаєтесь про все у свій час; а поки що перші дві книги письменниці можна придбати в мережі «Книгарня Є» по Україні).

Ми, до речі, побували на презентації новинки — повне відео зустрічі можна переглянути:




Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал