вівторок, 8 грудня 2015 р.

«Літери, стихії» та читання при свічках — поетичний вечір Катерини Девдери





Цей поетичний вечір у вінницькій «Книгарні Є» запам'ятається не лише верлібрами, що добре лягали на ритміку голосу та вечірнього грудневого міста, але й раптовим відключенням світла, імпровізаціями на тему гадань на Катерини, подарунковими цукерками й бубликами, а також збиранням коштів на допомогу Олександрові Бойченку. Але про все своєю чергою.



Катерина Девдера — молода поетеса родом із Вінницької області, котра на загальноукраїнській поетичній сцені «засвітилась» по-новому завдяки конкурсові «Молода республіка поетів» від ГО «Форум Видавців»: перемога в цьому конкурсі дала змогу їй видати вже другу збірку, «Літери і стихії». Під обкладинкою тоненької книжечки, яку жартома поетеса порівняла із «захалявною книжечкою» Шевченка, — 23 верлібри, розділених на тематичні окремі глави. Кожен із розділів — символ своєї стихії, мандрівка в часі, просторі та життєвому плині, де читач разом із авторкою може пережити, відчути, помріяти, згадати чи «приміряти» до себе окремі фрагменти Життя.


Присутні на авторській зустрічі, яку модерував Олександр Вешелені, могли відчути «Дім», зайти у загадковий, сповнений міфів та відчуттів «Ліс», відшукати любовне горіння чи розпалити пристрасті крізь «Жар» і пригадати щось своє, особистісне, торкнувшись холоду, що його несе «Лід». Катерина Девдера зауважує, що збірка не є повністю автобіографічною; натомість вона — частина її життя та її натури, але кожен читач може крізь ці проекції відшукати ї щось своє, власне.


Окрім розмов про поезію, джерела натхнення та культ «обіймання дерев», присутні також могли послухати поезію у виконанні авторки, поставити питання про плани та поточну роботу над творами — але найцікавішою виявилась частина презентації, що проминула в незапланованій темряві: втім, що ми все говоримо та говоримо, подивіться самі — ми все для вас записали:






Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал