середа, 18 листопада 2015 р.

Катерина Бабкіна — про проблеми із купівлею електронних книжок в Україні





Хронічна дискусія між прихильниками та супротивниками паперових книжок в Україні отримала «нове паливо» для свого багаття. Письменниця Катерина Бабкіна, що є учасницею експерименту із прочитання 200 книжок протягом року (в рамках тематичного проекту #Bookchallenge_ua), зіткнулася із проблемою легального придбання електронних книжок в Україні. І ось як вона описує свій досвід із купівлею чи завантаженням україномовної літератури під час перебування за кордоном (хто не в курсі — Катерина Бабкіна вже декілька тижнів перебуває в Італії):

«— Паперові книжки в мене скінчилися ще два тижні тому, але я же доросла дівчинка, в мене є з собою різні штуки, з яких можна почитати. Ну, подумала я, почалася ера сучасного читання, а-є-є-є.

І я почала шукати українські електронні книжки. Шукати, щоби купити, звісно. По-перше, піратські сайти в ЄС заблоковані і нічого звідти не скачаєш. По-друге, сканований конент чи ПДФ-файли читати – ніяких очей не вистачить. А по-третє – я сама письменник і заробляю з книжок, тому мені комфортніше їх купувати, аніж просто брати. Ну, тобто я думала, що комфортніше, доки не спробувала.

Є чотири сайти, де можна дістати за гроші українські електронні книжки, і 0 сайтів, де все нормально працює. Найчастіше не проходить платіж. Я уже не розумію – якщо за компослуги жекові можна заплатити онлайн, то чому ж не можна за книжку? Або платіж хоче пройти через систему, яка в Україні повноцінно не працює. Або він проходить, а потім книжка опиняється в форматі, в якому ти не можеш її прочитати, бо тобі до неї треба спеціальний рідер, який на твоєму дівайсі не працюватиме коректно. Або все станеться як слід, аж гля – книжка з 149 сторінок закінчується на 127-ій, тобто трошки не закінчується.

Три дні замість читати я тихо божеволіла від цих всіх речей. Як можна, наприклад, зібрати дозволи, підписи, рукописи, згоди правовласників, угоди і всю цю муть, укласти велетенський каталог книг на продаж – і... пожаліти на сайт, який працює нормально? Як можна посадити в службу підтримки ідіота, який відповідатиме клієнтові фразами “я не знаю, чому у вас не працює, бо у всіх все працює”? Навіщо взагалі ці люди роблять свій бізнес – тобто, навіщо взагалі ці люди?

В результаті я мусила зупинитися на рідері та платній підписці на книжки від одного мобільного оператора. Мобільний оператор обіцяв, що рідер працюватиме офлайн, що в умовах постійного переміщення з країни в країну дуже корисно, але рідер офлайн не працює, і онлайн теж не завжди, закачана бібліотека не зберігається, що ти з нею не роби, і книжки зникають з каталогу. Наприклад, ти цілий день читав Фітцджеральда, а на завтра – нема в тебе на айфоні Фітцджеральда, і ти ідеш попри море в бар з інтернетом, дорогою ти купаєшся, в барі випиваєш, видаляєш додаток-рідер, бо він більше не працює, встановлюєш його знову, ідеш в каталог – а там нема більше твого Фітцджеральда. Може, його перейменувати на Фітцджералда чи Фіцджералда чи Fitzgerald або просто знесли – коротше, ти його більше читати не можеш. І так багато, багато разів.

З одного боку, при вартості послуг 2,98 за тиждень підписки – що я ще хотіла? Я би взагалі нічого не стала робити за 2,98 на тиждень. З іншого – за такі послуги ще доплачувати треба, чесно.

Що в мене вийшло прочитати до кінця за ці два тижні, крім двох згаданих спочатку рукописів – то це все випадкове, по принципу “пощастило”».

Ось такий невтішний сигнал до українських видавців, які вже пробують експериментувати із Google Play чи сервісами Apple. Гадаю, варто прислухатись до думки потенційного читача (як власник Kindle, мушу зауважити, що там уся купівля відбувається в 2-3 дотики до екрану мого рідера; а не за рахунок «танців з бубном»).

Джерело: Buro 24/7 | Фото: Instagram Катерини Бабкіної



Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал