середа, 11 листопада 2015 р.

Анаід Агаджанова, «Жадан і Собаки»: «Я би хотіла розформувати до біса Міністерство "культури"»





Анаід Агаджанова — культурний менеджер, організатор мистецьких проектів, режисер-перформер, PR-менеджер. Займається менеджментом в сфері культури близько десяти років. За цей час працювала в оргкомітетах більше 50-ти різних фестивалі в Україні та за її межами, серед них найвідоміші ДжазКоктебель, Гогольфест, ЗАХІД, «Соседний мир», Драма.юа, SVOЇ, Urban Exploration Lviv та інші. Наразі працює концертним менеджером по турам «Жадан і Собаки».

Напередодні фестивалю Artgnosis:new stage, де «Жадан і Собаки» відіграють концерт у перший день, а сама Анаїд прочитає лекцію по культурним проектам, ми поспілкувалися із нею, буквально виловивши серед напруженого осіннього графіку:

— Напевно, це питання звучить найчастіше, але важко стриматися від того, щоби не поставити його знову: наскільки складно працювати з таким популярним гуртом, яким нині є «Жадан і Собаки»?


Популярність дуже відносна річ, вона вимірюється по багатьом параметрам; і я не впевнена, що ми настільки популярні, щоб це створювало складнощі:) Якщо говорити про особисті стосунки, то працюю тільки з тими колективами, які мені близькі в усьому — музиці, текстах, подачі...і тільки з тими людьми, з якими мені комфортно.

«Жадан і Собаки» — моя нова родина, це команда абсолютно різних, унікальних особистостей, в нас прекрасні стосунки. Звісно, ми іноді до хрипу можемо про щось сперечатися і навіть ненароком образити один одного — але це просто частина робочого процесу.



Робота в колективі — це непросто, але результат того вартує.

— Концертний менеджер чи агент — загалом цьому в Україні десь можна навчитись? Чи все виключно на досвіді проб, помилок та організації турів?


В Україні є якісь факультети культурного менеджменту — я слабо собі уявляю, чого на них можна навчитись. Звісно, є якісь базові речі — скажімо, широкі знання в музиці, початкове уявлення про звукорежисуру, основи піару / івентінгу / журналістики + розуміння процесів створення фото / відео промо-продукції — це те, що потрібно в будь-якому випадку.

Концертний директор — це професія, яка потребує знань і в психології, і комунікативних навичок, відповідальності, і сили волі, і витримки, і стресостійкості, витривалості, почуття такту, вміння абстрагуватись або навпаки зуміти зрежисувати ситуації, моделювання та стратегічного мислення, розуміння, що швидких результатів тут немає.

Дуже багато факторів, які набуваються виключно з досвідом. Мені були корисні усі знання, які я отримувала і на факультеті редактури, і режисури, іноді потрібними стають і курси гримера, і вміння добре фоткати в інстаграм :))



Як правило, корисними стають все ж таки отримані самостійно і в процесі.

— Нещодавно досить успішно пройшла краудфандингова кампанія «Собак» на Спільнокошті на нові інструменти. Які уроки з цієї історії винесли? Краудфандінг працює / не працює? На концертні тури не було думки збирати кошти таким чином, не включаючи посередників — чи на українському концертному ринку таке не є можливим?


Ми були вимушені збирати кошти таким спобом оскільки втратили інструменти. Відверто кажучи, я не бачу потреби повторювати цей досвід саме з музичними гуртами. Мені здається, що це більше підходить для книговидавництва, створення медіа, організації фестивалю тощо. Концертні тури на те і концертні, щоб заробляти з квитків.



— Що вас найбільше дратує і що найбільше радує у роботі із вітчизняними гуртами чи організаторами концертів і мистецьких подій?


Дратують люди. які знаходяться не на своїх місцях, не вміють працювати — робити якісну рекламу можна, і не вкладаючи великі кошти. Це факт, а багато промоутерів не вміють навіть визначити потенційну аудиторію.

Ненавиджу приїжджати в місто і слухати організатора, який розказує, що в них у місті все погано, ніхто нікуди не ходить, нікому нічого не цікаво.



В нас ще трохи вбита культура відвідування подій в цілому, проте це зовсім не означає, що це не можна виправити. Коли щось не вдається, це означає, що ти щось робиш не так — а не що в цьому винні мешканці твого міста чи ще хтось.

Радує те що є абсолютно протилежного складу люди. Зі свіжих надзвичайно приємних вражень — наші локальні промоутери листопадового туру. Особливо Женя Вірлич з Херсону та Ігор Гармаш, Сергій Андрух,  Інна Стащук із Запоріжжя. Це люди, які живуть в дійсно дуже специфічних містах, де мистецькі події — екзотика; і при цьому їх професійність, старанність, ентузіазм, натхненність та відповідальність надзвичайно вражають в найкращому сенсі.

Це — люди, які починають із себе, вони не зупиняються, не опускають руки, не жаліються, а просто працюють і вдосконалюються. Саме завдяки таким людям в української культури є майбутнє, є куди розвиватись.

Приємно приїхати в Кривий Ріг, і бути приємно враженою рівнем підготовки місцевих журналістів. Я багато буваю в поїздках по Україні, і завжди мене переповнює гордість за таких людей. Це може прозвучати пафосно, але вони — справжній цвіт нації.

— Що ви хотіли би змінити в українській організаторській практиці в сфері концертного, культурного менеджменту?


Я би хотіла розформувати до біса Міністерство «культури» та інші аналогічні органи. Хотіла би, щоб держава не відмивала гроші, виділені на культуру, і не віддавала їх в руки тих, хто сидить в затхлих нафталінових кабінетах.



В нашій країні є сотні людей, про яких я розказала вище, і ці люди працюють без жодної підтримки не те що держави, а будь-кого взагалі, і роблять проекти різних масштабів якісно і виключно своїми зусиллями — при цьому залишаючись в певному підпіллі.

Серед таких є, до речі, і прекрасна Інна Масленчук — керівник фестивалю «Артгнозіс». Ця ситуація мене з кожним днем дратує і засмучує.

— Які українські письменники / поети вам подобаються (окрім Сергія Вікторовича, звісно:))?


А хто вам сказав, що я люблю поезію Жадана?! :)) Жартую звісно. В мене є багато улюблених авторів. Моя улюблена письменниця — Таня Малярчук. Улюблена книга — «Андердог» харків'янки Анни Янченко. Я люблю деякі вірші Іздрика, кілька віршів Каті Бабкіної. Люблю творчість Вано Крюгера. Надзвичайно талановитий тандем Віки Дикобраз та Каті Танчак.

— Чим планують порадувати глядачів-слухачів у Вінниці «Жадан і Собаки» у п'ятницю?


Фестивальні концерти завжди трохи відрізняються від сольних за рахунок унікальної енергетики публіки, скупчення великої кількості знайомих, друзів, колег, прихильників — думаю, концерт в рамках «Артгнозіс» буде дуже потужною сонячною батареєю :) Ми зіграємо досить обширну програму, в ній буде дві-три абсолютно нові пісні, будуть з попереднього альбому «Бийся за неї», будуть із старих альбомів хіти «300 китайців» та «Звонімір Бобан».


— Дякуємо за відповіді. Наостанок — ваші побажання нашим читачам


Я не дуже майстер подібних звернень. Я хочу, щоб просто кожен на своєму місці був ефективним та корисним. Робив те, що вміє робити добре, і отримував від цього задоволення. Побачимось у Вінниці.

_______________________________________

Дещо додам від себе про Анаід та про її лекцію, яку зможуть почути вінничани цієї п'ятниці, 13 листопада 2015 року.

Основним проектом Анаід Агаджанової є Urban Exploration Lviv Fest (наразі ANAIDART). На початках це був триденний фестиваль, метою якого було привернути увагу до занедбаного індустріального об'єкта «Фабрика повидла». Програма фестивалю включала 13 візуальних експозицій; 4 вистави українських режисерів з Харкова, Києва, Сімферополя та Черкас; 10 різних воркшопів, пов'язаних з промисловим дизайном, театром, здоровим харчуванням.

У 2015му році UELF продовжив свою роботу в новому форматі — відбувається двічі на місяць, починаючи з червня 2015 на території різних локацій, основні напрямки діяльності — візуальна експозиція та арт-лекторій.



На фестивалі Artgnosis:new stage Анаід поділиться власним досвідом під час лекції про реалізацію культурних проектів. Це буде абсолютно новий матеріал про те, як втілювати в життя найсміливіші ідеї, знаходити однодумців і насолоджуватись усмішками відвідувачів. Лекція буде корисною як для культурних менеджерів, так і для людей, яким цікавий розвиток культурного середовища в країні.

Час та місце проведення — 13 листопада о 17:00 у Вінниці, арт-кафе "THE FACTORY".


Фото: Анаід Агаджанова



Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал