понеділок, 19 жовтня 2015 р.

Видавнича справа по-новому — розмова із Павлом Шведом, засновником проекту Komubook




Минулого тижня українську блогосферу сколихнув новий анонс: проект колективного фінансування інді-видавництва Komubook оголосив про початок роботи. Ідея ініціативи доволі проста: обираються цікаві книжки і обчислюється вартість їх видання, після чого всі охочі книголюби можуть підтримати певне видання, зробивши свій внесок. Після закінчення збору коштів книжку друкують — і кожен, хто профондував її випуск, отримує свій примірник.

Ми зв'язалися із Павлом Шведом, автором і засновником проекту Komubook, і поговорили із ним детальніше про цілі, завдання та ідеї нової платформи інді-паблішингу:

— Як виникла ідея вашого проекту? Чи брали за зразок якісь закордонні аналоги? Чому взагалі обрали краудпаблішинг із можливістю читачів пропонувати авторів та найменування книжок, а не наприклад просто запуск видавництва, яке би видавало книжки «на запит» аудиторії?


Ідея проекту виникла через очевидну проблему — нестачу якісної перекладної літератури українською мовою. Як людину, яка багато читає, така ситуація мене, звісно, не влаштовувала, але я не бачив особливих спроб мейнстримних українських видавців вирішити цю проблему.



Звісно, я не хочу сказати, що інші видавці нічого не роблять в цьому напрямку. Переклади українською видаються, і я, як читач, вдячний видавцям, які це роблять. Особливо можу відзначити «Фоліо», як би до нього не ставилася частина української читацької публіки, саме вони дали нам можливість читати українською Борхеса, Кортасара, Еко, Єлінек, Велша і т. д. Також кількісно не багато, але переважно якісно працює «Видавництво Жупанського» (Рушді, Селін, Орвелл, віднедавна сам Джойс).

Але цих перекладів недостатньо і часто це не зовсім ті книжки, які мені хотілося б почитати в першу чергу. Справді «гучних» перекладних книжок як правило виходить мало, п'ять-десять на рік. Саме тому і виникла ідея свого власного видавництва, яке б допомагало вирішити цю проблему. А оскільки моїх власних коштів, які я міг би вкласти у цю справу, було недостатньо, то народилася ідея платформи, яка залучала б підтримку інших цінувальників літератури.

— В США колективне фінансування найчастіше використовується при запуску проектів із фінансування коміксів чи мистецьких книжок через Kickstarter? Як гадаєте, чи спрацює цей принцип у випадку не-розважальної літератури?


Ну Kickstarter дозволяє збирати кошти на різного роду проекти. Просто мені здається, що у США, з їх потужним видавничим ринком, потреба в такому проекті як Komubook майже відсутня. Там дійсно на Kickstarter потрапляють якісь нішеві, авторські проекти. В Україні ж ситуація зовсім інша. На жаль, вона така, що якщо ми хочемо мати більше якісної перекладної літератури, то нам доведеться подбати про це самим.



— Чим не влаштовують вже існуючі українські платформи колективного фінансування?


З українських платформ колективного фінансування я знаю лише «Спільнокошт». Якби мені йшлося про те, щоб видати одну-дві книжки, то, справді, робити окремий проект не було б сенсу. Але дуже сумніваюсь, що «Спільнокошт» дозволив би додавати туди по 10 чи 20 проектів на рік. Тому на мою думку окремий проект в даному випадку виправданий. Тим більше, що з мого досвіду спілкування зі «Спільнокоштом», працювати з ними не так просто. Вони не оперативні, принаймні так було у моєму випадку, і, як на мене, більше переймаються красою презентації ідеї, ніж наповненням платформи дійсно цікавими проектами. Мені все ж таки хотілося більше незалежності в своєму проекті.

— Скільки людей зараз працює над підтримкою та розвитком проекту? Чи плануєте ви розширювати команду і якщо так — то яких фахівців шукатимете?


Тією чи іншою мірою до проекту залучені близько десяти людей. Це перекладачі, редактори, дизайнери і т. д. Я виступаю як ініціатор і головний координатор усіх зусиль. Щодо розширення, то ми завжди в пошуку в першу чергу талановитих перекладачів. З моменту запуску проекту нам часто пишуть і ми вже познайомилися з кількома, з якими плануємо працювати в майбутньому. Особливо на даний момент нас цікавлять перекладачі з інших мов, крім англійської - це французька, німецька, іспанська, італійська і т. д. Також зацікавлені зав'язати дружні відносини з талановитими книжковими дизайнерами.



— Якщо не секрет, поділіться планами: на які показники плануєте вийти, наприклад, до кінця 2016-го (кількість виданих / перекладених книжок, обсяги фінансування тощо)? Чи є вже якісь перші успіхи після того, як про вас активно почали писати в медіа та обговорювати в соцмережах?


Загалом наш план на найближчий рік - видати до 20-ти видань. Ми розуміємо, що це не дуже багато, але поки ми молодий проект, багато процесів доводиться вибудовувати з нуля. Тому навіть така цифра може бути швидше оптимістичною, ніж реалістичною. Адже для нас дуже важлива якість, тому кількість ми готові принести в жертву, якщо це буде необхідно.

Щодо успіху, то він поки доволі амбівалентний. Так, проект дійсно викликав широке зацікавлення, про нас багато писали і продовжують писати. Трохи розчаровує те, що поки не так багато людей були готовими на ділі підтримати проект своїми внесками, а не лише «лайком» у Facebook. А без активної підтримки учасників шанси проекту на успіх значно менші.



— Якими каналами просування проекту користуєтесь (соцмережі, банерна реклама чи просто багато спілкуєтесь із медіа)? Чи є бажання співробітництва із літературними інтернет-сайтами, можливо, вже якісь пропозиції надходили від українських видавців?


Ми не займаємося «просуванням» в якомусь загальному сенсі «маркетингу». Ми активні на Facebook, також про нас написало багато інтернет-сайтів, в тому числі і літературних. Ми віримо в першу чергу в маркетинг реальних справ. Сподіваюсь, ви погодитесь, що у нас дуже цікава підбірка авторів. Якщо ми зможемо їх якісно видати, а в цьому я не сумніваюсь, то це і буде найкраще просування.

Зараз — найкритичніший момент для майбутнього проекту Komubook, адже поки користувачі десь змушені вірити нам на слово, хоча ми й почали викладати зразки перекладів на сайті тощо. Думаю, що коли ми видамо перші видання і люди зможуть потримати їх в руках, набагато більше людей буде готовими підтримати наступні видання.

— Як зорганізовано технічну сторону після збору коштів по конкретній книзі? Книжки будуть перекладати та видавати якісь конкретні видавництва чи ви шукатимете підрядників вже після завершення успішної кампанії по конкретній книзі?


Ми — самі видавництво, тому підрядники нам в цьому не потрібні. Коли я тільки планував проект, то розглядав варіант пошуку видавництва-партнера, яке б друкувало книжки. Так, наприклад, працює проект «Вавилонська бібліотека», книжки якого друкує і розповсюджує «Видавництво Старого Лева». Але потім я зрозумів, що і в цьому аспекті не хотів би залежати від інших.

— В процесі створення платформи Komubook чи були якісь труднощі і чому вони вас навчили? 


Ну труднощі є завжди, питання в тому, чи це труднощі, які ти можеш перебороти завдяки терплячості і зусиллям, чи певні "системні" речі, які будуть тяжіти над тобою постійно.

Основний урок чи висновок, який я зробив для себе особисто. полягає в тому, що в будь-якому проекті найважливішими є люди. з якими ти працюєш. Знайти правильних людей — це вже більш як половина успіху. З іншого боку, якщо людина тебе чимось не влаштовує, скажімо як професіонал своєї справи або навіть на особистісному рівні, то краще не тягнути резину, а якомога швидше припинити співпрацю. Люди рідко змінюються, тому сподіватися, що вони зміняться саме для вас, не варто.

— Які три книги ви хотіли би видати на Komubook в першу чергу?


Не буду називати художню літературу, щоб цим не скористались інші )) З non-fiction, яку я також дуже люблю, це — «Вся твердь тане в небесах» Маршала Бермана (така авторська історія модерності) та дві книжки з лаканівського психоаналізу: «Погляд навскіс» Славоя Жижека і «Голос та більш нічого» Младена Долара. Але я розумію. що такі видання навряд чи знайшли б підтримку серед переважної більшості читачів.

— Які книжки / автори із вже перекладених за минулий рік українськими видавцями вам сподобались / не сподобались і чим саме?


Серед виданого за останній рік хотілося б відзначити такі знакові романи, як «Улісс» Джойса (як на мене, це взагалі досягнення номер один, правда мене дуже розчарував формат, книжку нереально тримати в руках — це якийсь талмуд), «1984» Орвелла та «Сто років самотності» Маркеса. Думаю українські читачі і так зачекались на ці видання.

Також можу відзначити кілька цікавих бізнес-буків, які були видані до Форуму видавництвом «Наш формат», зокрема книжку Пітера Тіля, яку я раніше вже читав англійською. Це — дуже цікава і потрібна література, яка користується шаленою популярністю в усьому світі. Не сподобався, наприклад, переклад «Путівника по галактиці для космотуристів». У книжці багато розмовної лексики, сленгу тощо. Як на мене перекладач не зовсім впорався зі своїм завданням, досягнути органічності звучання цієї розмовності в українському варіанті не вдалося. І думаю проблема тут не в українській мові. Просто стиль перекладу дуже не витриманий, його постійно кидає з високої літературщини у сленг і т. д. А єдиного рівного голосу ми так і не чуємо.

— Дуже дякую за розмову. І наостанок — ваші побажання нашим читачам


Що я можу побажати... Любіть книжки і один одного, поважайте самі себе та інших, ну і звісно підтримуйте Komubook!