вівторок, 8 вересня 2015 р.

«Абрикоси Донбасу» та розмова про український Схід


Війна на Сході триває вже понад рік — і продовжує ставити більше запитань, аніж відповідей. Надвечір 30 серпня 2015 року до пошуку відповідей долучилися вінничани та гості міста над Бугом — в рамках дводенного фестивалю пам'яті Василя Стуса поетеса з Луганська Любов Якимчук, активіст та письменник з Донецька Станіслав Федорчук та модератор зустрічі Олександр Вешелені обговорювали минуле, теперішнє і майбутнє Донбасу в складі України.


Власне, в той день відбулося 2 заходи, пов'язаних між собою спільною темою — пошуком причин поширення терористичної проросійської загрози на Сході та інтерпретацією цих причин і боротьби проти них у літературній творчості.

Першим заходом стала годинна дискусія про специфіку (творчу, життєву, ідеологічну) українського Сходу, де культура України — сучасна та класична — довгий час була у підпіллі, потім на деякий час вийшла з нього, а за часів панування режиму Януковича та «Партії регіонів» знову поступово відчула на собі вплив негативних конотацій та проросійської риторики як серед чиновників, так і серед пересічних громадян. Причому якщо Любов Якимчук не зауважувала якогось тиску на себе та своє творче оточення, то Станіслав Федорчук невесело пожартував, що в Донецьку «гарна фізична форма плюс українська мова була завжди краща, аніж просто гарна українська мова».


До дискусії долучився і Дмитро Стус, котрий згадував про культурне та соціо-політичне тло, котре і в радянські, і в пост-радянські часи впливало на свідомість обивателя, формуючи свого роду прошарок людей «без коріння».


Попри намагання якось віднайти компромісні складові «дорожньої карти» для реінтеграції Донбасу в сучасну українську реальність, прозвучала й теза про необхідність «лагідної Реконкісти» та невідворотність для тих, хто вчинив злочини не лише проти української держави як інституту влади чи усталеного законодавства та Конституції, але й проти української культури, письменництва, митців, активістів та журналістів:




Друга ж зустріч — це презентація збірки віршів Любов Якимчук «Абрикоси Донбасу», котра вийшла не так давно, але вже стала широко обговорюваним літературним явищем нового часу в Україні.



В рамках презентації Любов Якимчук згадувала дитинство, розповідала про історію написання збірки, мотиви та джерела натхнення і не заперечувала впливу на неї традиції українських футуристів та неофутуристів.



І звісно же, не обійшлося без читання віршів, зокрема, «Розкладання» — та й інших творів поетеси: