понеділок, 13 липня 2015 р.

Чи залишаються українці читаючою нацією?




Інтернет-видання про книги та літературу «Читомо» агрегувало ключові показники видавничого ринку та результати досліджень читацької аудиторії в Україні протягом 2011—2014 років.
З того, що вони зібрализ, утворюється не надто «рожева» картина із культурою читання в Україні. Але й приводів для того, аби впадати у відчай, не так багато.

Чи читають дорослі?


На початку 2013 року компанія Research & Branding Group визначила, що більше половини українців (51%) не читають книг. При цьому серед тих, хто читає, 18% робить це майже щодня. Тим часом «Дослідження читання книжок в Україні» від компанії GfK Ukraine демонструє трохи інакшу картину: 51% українців віком 15-59 років прочитали щонайменше одну книгу протягом останніх трьох місяців. При чому це дослідження згадана компанія проводила два роки поспіль – влітку 2013 та 2014, і показник в обох випадках був однаковим. 

Ще одна компанія – pro.mova ґрунтовно досліджувала читання в Україні у серпні 2013 – січні 2014. І серед їхніх респондентів 88,3% читають хоча б щось. 57,9% стверджують, що за останній рік прочитали бодай одну книжку. Щоправда 10% з цієї групи не змогли пригадати назви останньої прочитаної книги. pro.mova з’ясувала, що в середньому українець старше 16 років читає 4,3 книги на рік. За даними компанії, більшість українців каже, що любить читати (77,7%) і що читає недостатньо (53,9%). Одному сеансу читання респонденти присвячують переважно від 30 хв до години, художню літературу читають довше – 1–2 години.

Динаміку змін за останні п’ять років демонструє дослідження від TNS в Україні. Так кількість українців, які не уявляють своє життя без читання книг, скоротилася на 5%. При цьому тенденція до зниження помітна в старших вікових групах, а вікова група 12-24 років показує незначне зростання. Із 2010 року на 7,2% стало менше тих, хто не уявляє своє життя без читання, у віці 45-65 років і на 6,8% серед тих, кому 25-45 років.

Як в українців формується звичка читати


За даними pro.mova, 2/3 респондентів високо оцінили роль сім’ї та школи у формуванні читацьких звичок. При цьому респонденти, народжені після 1984 віддають пріоритет саме впливу родини, а народжені до 1984 – впливу школи.

Дослідження GfK Ukraine за 2013 і 2014 роки підтверджують, що наявність батьків-читачів, впливає на звичку до читання в дорослому віці: читачі вдвічі частіше мали батьків-читачів, ніж нечитачі. При цьому читачам батьки значно частіше читали у дитинстві, аніж нечитачам.

Чи збирають наші співвітчизники домашню бібліотеку?



Майже половина респондентів pro.mova відповіли, що збирають домашню бібліотеку, 46% – ні. Водночас GfK Ukraine у 2013 році повідомила, що домашня бібліотека більшості читачів нараховує понад 50 книжок, тоді як серед нечитачів лише 18 % мають бібліотеку, в якій більше 50 книжок.

Чи читаємо ми дітям?


Як інформує pro.mova, лише 27,7% опитаних, які мають дітей та/або внуків, стверджують, що читають їм щодня. При цьому більшу активність дорослі виявляють, читаючи дітям дошкільного віку. У поглиблених інтерв’ю pro.mova зафіксувала часто повторювані нарікання респондентів на те, що дітей щораз важче змушувати читати, надто за альтернативи телебачення чи комп’ютера, важко втримувати увагу навіть при читанні.

За даними GFK Ukraine, родин з дітьми до 15 років, в яких діти прочитали хоча б одну книжку (або батьки їм читали), у 2014 році стало суттєво менше: 44%, порівняно з 57% у 2013-му.

Як впливає література на розвиток особистості


У дослідженні pro.mova 60,8% респондентів вважають, що читання є запорукою успішності людини у суспільстві загалом, і в українському зокрема (53,4%). Понад 80% опитаних розглядають читання як важливий компонент саморозвитку, водночас для більшості (майже 70%) саморозвиток сьогодні не є пріоритетом. Водночас GfK Ukraine простежив, що серед дорослих-нечитачів частка респондентів з вищою освітою є більш, у понад 2 рази нижчою, ніж частка таких респондентів серед дорослих-читачів.

За родом занять серед дорослих-нечитачів значно більше робітників, тоді як серед читачів переважають спеціалісти з вищою освітою або службовці. Тут також варто згадати про дослідження від Research & Branding Group, проведене у 2011 році. Так, одне з питань до респондентів стосувалося того, які письменники найбільше вплинули на формування їхнього світогляду. За результатами, найбільш сильний вплив на формування світогляду українців справили письменники російської (32%) та української класики (25%). Західна класична література вплинула на 4% українських читачів. При цьому третина опитаних не відчули впливу літератури на свій світогляд, обравши варіанти «немає таких» і «важко відповісти». 

Читання як спосіб відпочинку


Згідно зі звітом pro.mova, читання входить до трійки найпоширеніших способів проведення дозвіллєвих практик, поступаючись лише перегляду телебачення (близько 80% опитаних) та спілкуванню з друзями і близькими (близько 70% опитаних). Перевагу читанню на дозвіллі надають майже 65% респондентів. Інтернет-сторінки переглядають близько 40% людей, фільми дивляться близько 30%.

Як зазначає GfK Ukraine, у 2014 році зберігається тенденція до «перемикання» на більш розважальні та менш інтелектуальні активності: відвідування кафе, кінотеатрів та концертів тощо, тоді як поширеність читання газет та журналів знижується серед нечитачів.

Чому українці не читають?


Як звітує pro.mova, головна причина, через яку українці не читають ані художню літературу, ані тексти інших типів, – відсутність потреби в читанні. Від 60% до 77% (цифри варіюються залежно від типу тексту) опитаних назвали цю причину. Водночас респонденти GfK Ukraine у 2013 та 2014 роках визнали головною причиною, яка перешкоджає читанню, – відсутність часу на книжки. При цьому лише 1% опитаних (у 2014 – 2%) як головну причину нечитання зазначив нестачу грошей на книжки.

Чи купують українці книжки?


За результатами дослідження GfK Ukraine у 2013 році 30% дорослих придбали щонайменше одну книгу протягом останніх трьох місяців. При цьому покупців книжок за останні 7 років стало менше: у вересні 2006 року їх частка складала 42%. У 2014 році показники суттєво не змінилося. Водночас щодо придбання книг для дітей, то у 2014-му їх купували 23% опитаних, порівняно з 28% у 2013-му. У звіті вказують, що найбільш поширеною причиною, яка заважає респондентам купувати друковані книжки, є нестача коштів.

На другому місці серед причин некупівлі книжок – наявність домашньої бібліотеки або бібліотеки у друзів. За даними дослідження GfK Ukraine 2014 року, найчастіше респонденти купували друковані книжки у книжкових магазинах, на другому та третьому місцях зі значним відставанням відповідно – книжкові ринки та книжкові супермаркети. Водночас придбання книжок в інтернеті поки що не набуло значної популярності – лише 2% респондентів зазначили, що придбали останню книжку в інтернет-магазині.



Що відбувається із електронним читанням в Україні?


Згідно з даними GfK Ukraine, отриманими у 2013 році, 13% респондентів віком 15-59 років читали протягом трьох місяців книжки в електронному форматі, але тільки 1% купували. У 2014-му цей показник майже не змінився. При цьому частка тих, хто вважає, що ощадливіше придбати пристрій для читання електронних книжок, суттєво зросла за рік (з 14% до 25%). Але більшість опитаних, як і раніше, схиляються до думки, що придбання книжок у друкованому вигляді є ощадливішим, ніж купівля спеціального пристрою.

Компанії TNS в Україні виявила, що відсоток українців, які читають друковані книги незначно впав з 64,5% в 2011 році до 62% в 2014. Водночас частка людей, які читають електроні книги зросла у понад два рази – з 6,5% в 2011 до 13, 7% в 2014 році. Найбільш популярними електронні книги є серед громадян у віці 12-24 років – 24,6% з них читають саме е-книги. Так само зросла частка тих, хто слухає аудіокниги. Якщо у 2011 році таких респондентів було 2%, то у 2014-му стало 5%.

Які тексти і формати / жанри обирають українці


GFK Ukraine звітує, що найчастіше українці читають детективи та любовні романи, класику і прикладну літературу (книжки про хобі, самовчителі, корисні поради, езотерична література тощо). При цьому купують респонденти найчастіше художньо-розважальні книжки для дошкільнят, детективи, любовні романи та класику. Порівняно з 2013 роком, у 2014-му знову з’явився інтерес до науково-навчальної літератури (поза програмою навчальних закладів). pro.mova виокремила сім типів текстів і досліджувала уподобання респондентів щодо кожного з них.



У дослідженні GfK Ukraine за 2014 рік йдеться про схильність до російськомовних книжок: 41% українців у віці 15-59 років спілкуються вдома українською, але лише 24% надають перевагу україномовним книжкам, для російської мови ці показники становлять 40% і 44% відповідно.

Водночас автори відзначають зрушення: якщо в 2013-му мовних преференцій у читанні текстів не мав кожен п’ятий опитаний, то у 2014-му – кожен третій. Крім того, серед дітей до 15 років прихильників україномовних текстів стало трохи більше, ніж російськомовних (42% та 37% відповідно).

Чи є загальновідомі автори?


Дослідження GfK Ukraine за 2013 рік інформує, що немає жодного сучасного українського письменника, якого знає хоча б половина українців. Ім’я Ліни Костенко назвали 42% респондентів, Ірену Карпу знають 15% опитаних, Василя Шкляра – 12% та Марію Матіос – 10%. У 2014 ситуація особливо не змінилася. Згідно з дослідженням Research & Branding Group 2011 року, 83% респондентів упродовж 2011 року не придбали і не прочитали жодної книжки сучасних українських письменників. У дослідженні згаданої компанії, датованому 2013 роком, цей показник скоротився до 67%.

Рейтинг знаних видавництв


Згідно з інформацією від GfK Ukraine, у 2014 році до трійки лідерів-видавництв входять «А-БА-БА-ГА-ЛА- МА-ГА», «Ранок» і «Клуб сімейного дозвілля» (проте «Клуб сімейного дозвілля», порівняно з 2013-м, змістився з першого на третє місце). А от видавництва «Махаон Україна» та «Видавництво Старого Лева», навпаки, набули більшої довіри серед українців за рік.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал