вівторок, 18 грудня 2012 р.

Ангеліна Оверчук, засновниця PR-школи NoBullshit PR - про дефіцит спокою, Ремарка, Pocketbook та книги українською



Моя сьогоднішня гостя - дуже активна та комунікабельна дівчина із якимось просто неприроднім запасом енергії, котра запустила за 2 останніх роки 1 цікавий блог, 1 корисну ініціативу для піарників української столиці та цілу PR-школу. Хоча за традицією цього блогу Ангеліна Оверчук все сама розповість про себе та свої книжкові уподобання:

- Розкажи нашим читачам про себе і про ті проекти, якими ти зараз займаєшся.

Хмм...про себе? Мене звати Ангеліна. Я дуже позитивна і яскрава особистість, плюс до всього ще і дуже активна. Сфера моєї діяльності  - зв'язки з громадськістю  При чому як опосередковано, так і безпосередньо: я керую PR-агенцією, а віднедавна ще і PR-школою NoBullshit PR. У ідеї цієї школи виражені принципи, за якими я живу: ніяких інструкцій - тільки знання та досвід. Нічого зайвого - тільки суть. Отримання більшого результату шляхом менших зусиль.

Також я час від часу організовую спеціальні та унікальні заходи для PRників, які називаються PRтеатр, а також веду блог про натхнення InspirationBreakfast.com

- Як часто читаєш? Які книжки здебільшого обираєш для читання - художні чи професійного спрямування?

Скажу відверто, що зараз читаю взагалі не стільки, скільки б хотілось. Але орієнтовно 20 книг за рік читаю. Раніше їх було близько 40. Читаю, коли маю можливість: в офісі іноді читаю, вдома, коли когось / чогось чекаю. Іноді мені здається, що проблема навіть не у тому, що я маю дефіцит часу, а у тому, що маю дефіцит спокою. Тому часто доводиться навмисно їхати у якесь кафе, щоб побути одній і почитати там у тиші, коли ніхто не заважає.

Що ж до змісту, то раніше я намагалась читати багато бізнес-літератури, і це було нав'язане оточуючими мене людьми. Але з часом відчула, що не дочитую книги навіть до середини, що на мене зовсім не схоже. Тоді хтось у відповідь на мою скаргу у Твіттері відповів, що "не час читати про бізнес. Читай те, що хочеться". І у той момент я зрозуміла, що читати треба те, до чого дійсно лежить душа.

І як би прикро не було не дочитувати книги, але тепер, якщо мені не цікаво, я відразу закриваю текст і можу повернутись до нього тільки якщо відчуваю, що знову хочу. Більш того, особисто моя душа починає черствіти, якщо я довго не читаю художньої літератури, адже у книгах професійного спрямування мало емоцій та переживань. Це перша причина, чому не можна обмежуватись лише бізнесом.

А друга: навіть якщо ти займаєшя бізнесом, ти завжди працюєш з людьми, а вивчити поведінку та зрозуміти психологію людей можна лише з художньої літератури. А ще останнім часом я зацікавилась метафізикою і почала читати книги цієї теми і книги про буддизм. Наприклад, Вадима Зеланда "Трансерфінг" та Крішнамурті "Свобода від відомого".

З художньої літератури…Я перечитала колись дуже багато різно літератури, але можу сказати, що гарна книга - рідкість все-таки. Пам'ятається завжди Ремарк. Не знаю, кого він може НЕ вразити. З сучасної літератури, це, звісно, Мария Матіос, Роздобудько, Люко Дашвар…

- Читаєш паперові чи електронні книги? Якимось гаджетам надаєш перевагу для читання книг? 

Люблю паперові дуже, але уже 2 роки як маю коханий PocketBook, у якому містяться сотні книг і я можу читати будь-яку у будь-який момент. До того ж, давайте будемо об'єктивними: вартість паперових книг дійсно зависока. Але я залюбки купую електронні версії усіх книг. Більше того, багато літератури по комунікаціях, яка була мені потрібна рік тому, не було у російському чи українському перекладі взагалі, тому я все купувала на Амазоні.

Ну і звісно, хто не знає анекдот про жіночу сумку=) Незважаючи на те, що я можу транспортувати багато речей у авто, донести сумку від авто до офісу теж часом стає нереально. Тому електронні книги - єдине моє рішення.

- Які книжки можеш порекомендувати піарникам та рекламістам? А просто любителям цікавої літератури?

Для мене колись шалено корисною стала книга Джо Шугармана про копірайтинг. Справа у тому, що книга не тільки про механіки написання текстів, а про суть, яку ви в ті тексти збираєтесь вкласти. А це уже питання якраз PR-ників и рекламістів.

Я зізнаюсь, що не читала Огілві. Читала, правда, "Маркетингові війни" Траута. Сподобалось, але нічого особливо. Ось, що можу порадити менеджерам, так це Джона Кеннеді з його "Жорстким менеджементом", а також Гевіна Кеннеді з його "Договориться можно обо всем". Дуже користні книги.

Також час від часу згадую факти з книги "Анатомія бренда" Перциї, "Доверітельний марктеінг" Сета Годіна, "Стратегію блакитного океану"...

 - Як оцінюєш стан вітчизняного книговидавництва та торгівлі книжками? Чого бракує українському книжковому ринкові?

Ой, тут все погано. І я звинувачую в цьому не книговидавництво, а попит, який на книги існує. Мені, чесно скажу, гірко, що люди не читають. Мені здається, що я завжди буду читати і вірити у те, що книга ідеальне джерело інформації. Так ось, з приводу ринку: мало української літератури у електронних версіях (під українською я маю на увазі банально - українською мовою).

- Як давно була у бібліотеці чи книгарні? :)

У бібліотеці...роки 3 тому. В університетській ;) А щодо книгарні, то приблизно місяць тому. Я часто ходжу до великих книжкових супермаркети і броджу там, "підчитую" щось із різних книг, шукаю, що б купити цікавого. Правда, дійсно рідко таки купую =)

- Дякую тобі, що знайшла час і поділилась своїми книжковими вподобаннями! Наостанок - твої побажання читацькій аудиторії 5Books

Читати-читати-читати. Читати різну літературу, завжди критично оцінювати, не вірити на 100% навіть самому собі, бо як тільки ви почнете вважати, що ви знаєте щось на 100%, ви зупиняєтесь у розвитку!

Розмову (вже традиційно) вів Олександр Мельник. Фото надане Ангеліною.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал