четвер, 29 листопада 2012 р.

Розмова про книжки: Тарас Кайдан - автор блогу про кіно "Kievlive"



Поки що із новими книжками виникла невеличка затримка, але зате ніколи немає проблем із цікавими співрозмовниками :) Сьогодні про книжки розмовляємо із Тарасом Кайданом, автором блогу про кіно і активним користувачем Facebook.

- Привіт, Тарасе. В профілі на Фейсбуку в тебе зазначено, що ти - власник та автор блогу про кіно. Чому саме кіно? Як виникла ідея робити такий блог?

Ідея виникла спонтанно та непередбачувано, таке з ідеями іноді стається :) Моя дівчина, яка вчиться на журналістиці, якось обмовилась, що хотіла б вести відеоблог. Спочатку ідея була зробити проект саме про Київ, при чому Київ культурний. Звідси і назва "Kievlive". Для цього були навіть куплені камера та мікрофон, та в останній момент все змінила бесіда з блогером Сергієм Дороховим, який власне і запропонував зробити щось вужче, бо з Києвом нормально навіть ТРК "Київ" владнатись не може, що говорити про двох вчорашніх студентів. Тому вирішили створити саме блог про хороше кіно, адже ми та наше найближче оточення цікавилось саме цим. Спочатку акцент робився на "відеорецензії трейлерів", та особливого успіху ці відео не мали, тому вирішили сконцентруватись на текстах.

Зараз блог практично знаходиться в стані анабіозу, бо в усіх з'явились важливіші справи, та я ще плекаю надію про його відродження, потрібен стимул.

- Які книжки читає любитель кіно у вільний час? :)

Не те, щоб я багато читав книжок, як для колишнього студента-гуманітарія, принаймні. Але в основному це - філософська та художня література, трохи розбавлена книжками про історію та теорію кіно.

- Надаєш перевагу електронним книжкам чи друкованим?

В електронному вигляді я читаю в основному публіцистику, маю список сайтів де пишуть про теми, які мене цікавлять. Книжки ж купляю виключно паперові, у букіністів, або в магазинах. Останнім часом єдине джерело книг - київський магазин "Чулан": власники мають чудовий літературний смак.

- Яку останню книжку прочитав? Сподобалась?

Нещодавно прочитав дві збірки російського письменника Сергія Довлатова "Чемодан" та "Компромис". Отримав величезне задоволення, як від стилю, так і від думок автора. Довлатов пише про радянський побут, та феномен радянської людини. Дуже багато чого можна зрозуміти в нинішньому стані речей, читаючи те, що відбувалось в суспільстві 30-40 років тому.

- Що б ти порадив із книжок нашим читачам? Знаю, що ти захоплюєшся філософією...

Цікаво, що навчаючись на спеціальності "філософія", власне філософією я почав цікавитись вже десь курсі на третьому. Бо спочатку треба було взагалі зрозуміти що це, як воно працює і нащо воно треба. Філософська література є дуже специфічною, і, насправді, лише спонукає до власних роздумів. Бо в трактаті викладений лише хід думок автора з заданої ним самим теми. Це і є філософування. Найбільше задоволення, коли ти з автором книжки налаштований на одну хвилю, і відчувається, що ви міркуєте однаково.

Я б порадив звернутись до російської літератури. По-перше, вона є невичерпно глибокою і спонукає до справжньої любові до людини, а по-друге - ми маємо можливість читати її без перекладу, тобто бачити думки самого автора, а не перекладача. Якщо конкретніше, то це твори Достоєвського, Платонова, Чехова, Гоголя, Хармса, Солженіцина, та того ж таки Довлатова.

- Як читач, поділися - як оцінюєш стан справ в українському книговидавництві? Чого бракує в наших магазинах книжкових? Що б хотів би змінити, якби це було в твоїх силах?

На мою думку, різко погіршилась якість обкладинок, і вся більш-менш серйозна література імпортується з Росії. Хоча у нас є декілька видавництв, які є дійсно хорошими, і я бажаю їм процвітання. Ще добре, що стали з'являтися невеликі приватні магазинчики, де можна і замовити книжку, і поспілкуватись з продавцем. Тому тенденція, на мою думку, вимальовується непогана, але без допомоги читачів вона мало чого варта.

- Коли востаннє був у бібліотеці? :)

Що мається на увазі? Публічна місцева бібліотека? Мабуть, ще в школі: заносив бабусині книжки, вона активно користується послугами бібліотек. Академічна бібліотека? Тоді півтора роки тому, коли ще вчився в університеті. Зараз з'являються так звані "вільні простори", заклади, де ти платиш за час перебування, там теж є свої бібліотечки, в такому разі я був минулого тижня.

- І наостанок - твої побажання нашим читачам.

Читайте і мандруйте світом так багато, як вам дозволяють обставини. Як би це банально не звучало, але це виховує особистість.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал