четвер, 8 листопада 2012 р.

“FM Галичина”

Сьогодні хотів би поговорити про книжку Тараса Прохаська “FM Галичина”, яку сам автор називає “не-літературою” у передмові до неї

Як на мене - це цікавий збірник дуже життєвих і трішки медитативних спостережень за життям.
Автор надав їм сезонності, побутовості, прив’язав до життя і тим самим зробив життя оповідача частиною і нашої життєвої дороги; показав нам, читачам, які суттєві речі ми пропускаємо, вважаючи їх за дрібниці, а натомість дрібницями переймаємось.

Книжка невеличка, її розбито за датами та місяцями. Я читав її з мобільного, в дорозі та під час літнього відпочинку у серпні 2011 року. Читається легко, залишає по собі такий собі стан задумливості; оскільки Тарас Прохасько встигає зачепити дуже-дуже різні теми: від сутності того, що таке “європейськість мислення” і роль міста в житті сучасного суспільства і до того, чому речі, вчинки і слова часто визначають нас самих і можуть стати єдиним, що залишиться в Часі, коли ми припинимо своє існування або просто змінимо докорінно свій поточний спосіб життя.

Раджу прочитати тим, хто не цурається сучасної української літератури, але з обережністю ставиться до того засилля епатажу та провокацій, якими сучукрліт “прославився” в нульові. “FM Галичина” - приємний виняток із цього “правила сучукрліту”. Книжка з осіннім настроєм, для неспішного читання або свого роду “літературної медитації” (принаймні, як на мій погляд).

Ознайомитись: e-reading.org.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал