пʼятниця, 9 листопада 2012 р.

"Допоки я жива"

Книга Дженні Даунхем - це історія життя. Короткого, як для великого роману. Але наповненого своїм змістом, як для - по суті - дитини, яка більшу частину свого життя прожила, змагаючись зі смертю.


Є в цій історії щось від “Достукатись до небес” (і потужність емоцій, і простота описуваних подій, і почуття, які так і не реалізуються, і відсутність такого бажаного хеппі-енду: адже в реальному житті хеппі-ендів в таких ситуаціях практично не буває). Але герой тут (точніше - героїня) - одна, лише фінал її життєвої дороги буде зовсім іншим, ніж у пари героїв із культового кінофільму 90-х.

“Пока я жива” - це нагадування всім нам, що часу в нас катастрофічно мало, і немає ніякого значення, чи ви здорові і живете повноцінним життям, чи смерть вже давно дихає вам у потилицю. Жити повним життям і насолоджуватись моментом - це не обов’язково “зривати дах” у нічних клубах, впиватись алкоголем чи безрозсудно пускати великі гроші на вітер. Поки ви живі - цінуйте миті та людей, які трапляються вам на життєвому шляху.

Книга Дженні Даунхем - це поєднання світлої печалі і - як не дивно - позитивного погляду на речі, часом навіть гумору та віри у перемогу життя над смертю. Героїня має цю зброю: вміння вірити. Рекомендую читати всім, кому хоча б на деякий час здалося, що “битву програно” і у вашому житті настали найгірші із можливих часів.

Ознайомитись із книгою: Flibusta

Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал