неділя, 25 листопада 2012 р.

"Можливість острова"

Книга Мішеля Уельбека переносить нас у пост-апокаліптичне майбутнє, коли людство трансформувалося в якийсь новий формат / вимір спілкування та буття, а минулий шлях його до деградації через вдосконалення являє собою чергу різноманітних подій у боротьби за владу, вплив та створення надлюдини і надідеології (чи то пак - релігії нового типу).


Роман цей сам автор назвав "найкращим з усього, що було мною написане". 2005 року книга отримала премію "Інтеральє". В мене на столі лежить україномовне видання 2007 року у перекладі із французької від І. Рябчия, видане у харківському "Фоліо".

Власне книга написана у форматі такого собі потоку спогадів до різних версій-інкарнацій людини нового типу та прожитих ним життів чи станів свідомості (інколи під час читання книги важко розрізнити, де кінчається одна та починається інша інкарнація головного героя). Манера викладу часом плутає читача остаточно, хоча стежити за головною лінією подій все ж цікаво. Ще інколи починає здаватись, що "всі французи пишуть як Беґбедер", але це - скоріше за все - вади українського перекладу, аніж манери письма самого автора.

У оформленні книги використано досить якісний папір та обкладинку від художника Осипова, будь-яких ілюстрацій у книзі немає (на жаль чи на щастя - бо в книзі не бракує відвертих та провокативних моментів, інколи навіть грубого натуралізму).

Загалом цю книгу мені складно однозначно рекомендувати. Але якщо у вас є схильність до читання сучасних французьких письменників - тоді читайте. Я так і не зміг скласти остаточної думки про те, чи сподобався мені сектантсько-постапокаліптичний світ Уельбека.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Прокоментуйте цей матеріал